Про сою
Бобова соя – однорічна трав’яниста рослина висотою 30-90 см. Походить з Китаю, культивується по всьому Китаю і широко культивується по всьому світу，Наприклад, США, Бразилія, Аргентина, Індія, Канада тощо.
Сою можна вирощувати на будь-якому ґрунті, але вона інтенсивно росте на теплих, родючих і добре дренованих супіщах. Слід віддавати перевагу ранньому посіву та посіву сівалкою. Необхідно більше добрив, а потреба в азоті в 4-5 разів більше, ніж у зернових при тому ж рівні врожайності. Посів після пізніх заморозків і дозрівання у вересні-жовтні. Як правило, сою слід збирати, коли вміст води в насінні падає нижче 13% після опадання листя для зберігання.
Вміст жиру в квасолі сильно різниться в залежності від різних видів. Соєві боби містять близько 18%, тому їх можна використовувати як харчову олійну сировину. Соєва олія має вищу харчову цінність, ніж інші олії та жири. Його люблять їсти всі регіони Китаю.
Соя є сортом з найвищою харчовою цінністю серед бобів. Серед 100 видів натуральної їжі вона займає перше місце. У ньому багато ненасичених жирних кислот, різноманітні мікроелементи, вітаміни і високоякісний білок. Соєві боби можна переробляти для виробництва багатьох видів соєвих продуктів. Це корисна їжа для серцево-судинних пацієнтів, таких як гіпертонія, атеросклероз, хвороби серця тощо. Соєві боби багаті білком і містять повні амінокислоти, особливо багаті лізином, який якраз доповнює дефіцит лізину злакових. Тому його слід змішувати з зерном і квасолею, щоб зробити білок додатковим.
Соя є однією з важливих зернових культур у Китаї. Його культивують протягом 5000 років. Він відіграє дуже важливу роль у нашому повсякденному житті та є однією з найважливіших зернових культур у світі. Соєві боби найчастіше використовуються для виготовлення всіх видів бобових продуктів, отримання соєвої олії, приготування соєвого соусу та екстракту білка, соєві відходи або мелені соєві боби також зазвичай використовуються в кормах для худоби.
